Продовження, початок статті за посиланням.

Нижче наведено сторону розведення доріжок-з'єднань між деталями. До речі такі доріжки ви можете утворити просто з'єднавши між собою мідні луджені площинки, а можете сформувати жилкою мідного дроту. Як вам більше до вподоби.

Починати, на мій погляд, слід зі вхідного терміналу. Це дасть змогу зібрати, у першу чергу, вузол відмічений на принциповій схемі блакитною рамкою, тільки не забудьте про перемичку. Конденсатор С1 можна поки-що не впаювати. Вузол індикації наявності вхідної напруги є самостійною конструкцією і працює незалежно від роботи подальшої частини схеми. Зібрали, перевірили його роботу подавши напругу живлення.

Світлодіод загорівся – добре, не загорівся – шукаємо помилку.

Перемичку впаяли?

Найбільш поширена помилка – неправильне визначення анод-катод світлодіода.

З боку "катода" поясок лінзи світлодіода має лиску, вивід "катода" коротший за "анод", та й реагує на перевірку приладами світлодіод як звичайний діод.

Під час подальшого збирання нашої конструкції слідкуємо за полярністю електролітичних конденсаторів, з боку розташування негативного виводу існує чітко помітна смужка із позначкою "–".

Уважно перевіряємо відповідність впаювання діодів D1 та D2, сподіваюсь ви не забули про смужку, яка вказує на "катод".

Стосовно випрямних діодів. Не знаю, чи не виникало у вас питання: "а як же через таку крихітку протікають такі величезні струми?" Дійсно, у випрямних діодів, які реалізовані у пластикових корпусах серії DO, R, абсолютно відсутня можливість кріплення на радіатор для поліпшення теплового режиму.

Щоб знайти на це відповідь, слід звернути увагу на Datasheet будь-якого із таких діодів. Там ви знайдете цікаву примітку: "Thermal Resistance from Junction to Ambient .375" (9.5mm) lead length", що перекладається як: "Термостійкість зберігається при довжині виводів не меншій за 9.5 мм від кристалу". Звісно, у нас діоди відіграють лише запобіжну роль, втім, привчіть себе працюючи із випрямними діодами у пластикових корпусах, впаювати їх на плату лишаючи по 1 см вільних виводів з обох боків. Адже їхній радіатор – виводи, саме за допомогою цих шматочків вільних дротів і відбувається теплообмін із довкіллям. Щільно впаяний на плату випрямний діод приречений на роботу в режимі постійного перегріву, наслідок цього – катастрофічне зменшення його життєвого циклу.

На жаль після моїх експериментів над ІС 78L05, з метою з'ясувати її максимально можливий струм, мікросхема не витримала тортур. Я прийняв рішення замінити її на стабілізатор 7805 у корпусі ТО-220. Це не тому, що стабілізатор у корпусі ТО-92 не здатен забезпечити потрібний для кола струм, а суто з метою показати вам, як можна помінять його на інший. Заміна відбувається легко, виводи стабілізатора відповідають розведеним на платі з'єднанням.

У своїй конструкції я використав невеличкий радіатор для ІС 317 бо не планую відбирати від нього струми більші за 200-300 мА. Якщо вам знадобляться більші струми змонтуйте мікросхему стабілізатора на потужному радіаторі, її виводи можна продовжити дротами так як і у випадку зі світлодіодом, а потужний радіатор розташувати у зручному місці. Майте на увазі, що для комфортної температури LM317 розміри радіатора будуть залежати від максимальної потужності, яка буде розсіюватися на ньому. Так, при падінні напруги 12 В та струмі 1 А потужність складе 12 Вт. Для забезпечення робочої температури 50°С площа радіатора мусить бути не меншою за 250 см²

Все готово. Подаємо зовнішню напругу, перевіряємо.

Саме час написати стандартну фразу: "при використанні заздалегідь перевірених компонентів, пристрій налагодження не потребує і починає працювати відразу".

Лишилося змонтувати конструкцію у якийсь корпус. Не забудьте про запобіжник на вході регулятора, вимикач живлення та клеми для приєднання вихідних дротів живлення досліджуваних конструкцій. Якщо ви знаєте, який ви зробите корпус чи у вас є ідеї з приводу цього – творіть. Я ж під час наступної зустрічі розкажу, як самостійно зробити корпус для нашої конструкції. Не забувайте лише! Якщо ви плануєте іти далі, я маю на увазі модернізацію блока живлення, цей корпус буде ТИМЧАСОВИМ.

Наступний допис буде продовженням огляду діодів. Познайомимося з деякими практичними схемами застосування випрямних діодів, розглянемо стабілітрони, супресори, приклади їхнього застосування. На нас іще чекає огляд варакторів, докладніше знайомство із діодами Шотки, ПІН діодами, ВЧ діодами.

У практичній частині закінчимо виготовлення універсального модуля регулятора-стабілізатора живлення – змонтуємо його у саморобний корпус.

До зустрічі.

Автор статті: Володимир Пустовіт