Сходинка шоста. Напівпровідникові діоди, частина друга (продовження)


Статью просмотрели: 265 человек

Початок статті за посиланням

-------------------------------------------------------------------

ВІДСТУП

виготовлення корпуса для регулятора-стабілізатора

Обдумуючи корпус для свого регулятора-стабілізатора варто звернути увагу на різноманіття варіантів які пропонуються у магазині. Тут його можна підібрати на будь-який смак, та для будь-яких потреб.

Та сьогодні наша розмова піде про те, як виготовити тимчасовий корпус із доступного матеріалу, який не потребує спеціалізованих інструментів та навичок. Це звичайнісінький палітурний картон. До речі, із цього матеріалу можна виготовляти не лише тимчасові, а навіть повномірні цілком конкурентоздатні корпуси. Вони можуть бути досить великими – модульними, секційними, одномірними. Та для цього слід опанувати певні технологічні хитрощі. Матеріал цей настільки технологічний, що дозволяє за допомогою звичайного модельного ножа-скальпеля (для простих прямих розрізів можна використати навіть канцелярський ніж, правда, для кращої фіксації леза, його слід брати з металевим устям) та металевої лінійки втілити практично будь-яку забаганку дизайнера.

Втім, годі співати дифірамби картону, візьмемося за виготовлення корпуса.

Перш за все слід обдумати його конструкцію. Передбачити можливість розбирання, для ремонту чи модернізації, кріплення та розташування навісних елементів.

Виготовлення я завжди починаю з лицьової панелі.

Отвори прорізаються теж ножем (так званим тичковим прорізом) і доводяться алмазними надфілями.

Перевіряємо розташування елементів і, за допомогою графічного редактора, виготовляємо наклейку. Такий, спеціалізований редактор для виготовлення фальш-панелей, можна пошукати в мережі. Особисто мені подобається графічний редактор зі складу пакета OpenOffice.

Продовжуючи виготовлення усіх елементів корпусу, не забудьте передбачити місця для монтування обойми запобіжника та гнізда входу живлення, у мене вони на задній панелі.

Клеїмо корпус звичайним клеєм ПВА (найліпше "Момент-Столяр"). Для збільшення поверхні склеювання та зміцнення такого з'єднання, на деталях формуємо шипи. Їхня кількість залежить від вашого бажання, чим більше – тим міцніше з'єднання. На світлині не вистачає ще однієї деталі – верхньої кришки. У мене її не буде.

Гадаю ви зрозуміли: висота шипа, як і глибина западини, залежить від товщини матеріалу. Середня вставка-рамка – елемент жорсткості конструкції.

Деталі готові, сухе збирання дало задовільні результати. Починаємо склеювання. Клей висихає досить швидко, а остаточно – протягом доби. Певні огріхи та нерівності, які виникають після склеювання, видаляємо шліфувальним папером, надфілями.

Передню панель друкуємо на принтері (я використовую папір щільністю 160г). При бажанні її можна зробити кольоровою, намалювати усе що вам заманеться. Позаяк висота корпусу лише 4 см, для захисту від зовнішнього впливу її достатньо покрити 5-ти сантиметровим прозорим скотчем. Для більших розмірів доведеться використати ламінацію, або вкрити прозорим вологостійким лаком.

Беручи до уваги подальшу модернізацію регулятора-стабілізатора, я відмовився від виготовлення верхньої кришки, та й задня у мене приклеєна лише двома краплями клею, адже її теж буде перенесено в інше місце, а в подальшому – взагалі замінено.

Такий корпус виготовляється за вечір на письмовому столі. Відсутні зайві гучні звуки, подразнюючі запахи, потреба у спеціалізованих інструментах. Розміри я не наводжу, адже дизайн може бути змінено за бажанням аматора.

На світлині ви бачите той комплект, який дасть бажані результати. Запобіжник на вході я поставив на 0.5 А, бо не збираюся навантажувати цей пристрій й струмом більшим за 0.3 А. Блок-схема остаточного вигляду регулятора-стабілізатора наведена у попередньому дописі. На вході додаємо вхідне гніздо, запобіжник та вимикач живлення, на виході клеми для приєднання дротів живлення споживача. Світлодіод переносимо на лицьову панель.


Отже, використовуючи 12-вольтове зовнішнє джерело, ми отримали можливість регулювати напругу від 1.28 В до 11.77 В, при струмі до 0.3 А. Цього нам цілком вистачить для подальших експериментів.

Наступні модернізації такого регулятора-стабілізатора будуть покращувати його споживацькі та технічні характеристики, аж поки не перетворять на цілком пристойне лабораторне джерело живлення для аматора.

Наступний допис – продовження огляду діодів.

На нас іще чекає огляд варакторних діодів, ПІН діодів, НВЧ діодів, зауваження стосовно деяких особливостей діодів Шотки. Та огляд широко вживаних різновидів діодів – світло- та фото-.  

У практичній частині – модернізуємо наш універсальний модуль регулятора-стабілізатора додавши йому можливість контролю вихідної напруги та струму споживання навантаженням.

До наступної зустрічі.

 

Автор статті: Володимир Пустовіт

Комментарии к статье

Отсутствуют
  • Вы, клиент нашего интернет-магазина? Войдите чтобы оставить комментарий
    Войдите
    Впервые в интернет-магазине? Чтобы продолжить вам нужно зарегистрироваться, это займет несколько минут
    Зарегистрируйтесь
Наверх