Продовження статті "П`ята сходинка. Хімічні джерела живлення, одноразові елементи", початок за посиланням.

Декілька слів стосовно чищення жала. У продажу ви знайдете латунну стружку, чи то бронзову, значення не має. Можна використовувати навіть господарську сталеву нержавіючу, але!!! Такий метод чищення пропагується скрізь, а потім з'являються скарги на те, що напилення не якісне. Стружкою можна чистити мідне жало, швидко, якісно, зручно. А сталеві жала з напиленням, я б так чистити не радив. Так, беззаперечно, мідь, бронза, латунь – матеріали м'якіші за сталь і шкоди їй не завдадуть, а як стосовно шару напилення? Питання суперечливе. На крайній випадок кінчик такого жала можна почистити чистою вологою ганчіркою чи то целюлозною губкою, головне щоб там не було залишків окалини від попередніх чисток. А найліпше, для очищення таких жал, мати 

спеціальну пасту, яка саме для цього і призначена. Я вже писав, не слід ремонтувати мерседес зубилом і молотком. Нові технологічні пристосування потребують і нових технологій догляду за ними. Хочете мати якісний інструмент, не знущайтесь над ним. Користуватися пастою надзвичайно просто, а результат перевершить ваші очікування, просто встроміть гарячий кінчик жала у пасту і виймете його назад абсолютно чистим. Оце і все. Просто, безпечно, надійно. Гадаю ви зрозуміли основну річ – бережіть такі жала від механічного впливу!

Отже паяльник готовий, можемо приступати до паяння. Давайте для експерименту спаяємо дві звичайні монтажні дротини. Перш за все звільнимо від ізоляції кінчики обох шматочків, які слід спаяти. Як це зробити? Звичайними кусачками. Надкусіть ізоляцію, не зводячи кусачки до кінця, прокрутіть дротину на 45°, проробіть таку саму операцію, прокрутіть знову на 45°. А тепер, затиснувши, знову ж таки не до кінця, кусачки, зніміть ізоляцію з кінчика дроту. Я допускаю, що з першого разу у вас нічого не вийде. Потренуйтеся, таку операцію слід навчитися робити. Якщо шматочок дротини закороткий, чи вам важко утримати його в руках, скористайтеся плоскогубцями, це стосується останнього етапу – зняття ізоляції.

Якщо ви зможете дозволити собі певні витрати, придбайте зручний інструмент для зняття ізоляції з дротів, до того ж комбінований із кусачками. Він зовсім не буде зайвим у лабораторії аматора.

Тож ізоляцію знято, кінчик дроту, якщо він не луджений, слід залудити. Для цього занурюємо його у розтоплену паяльником каніфоль і взявши на жало трохи олова, вкриваємо оголений кінчик дроту його тоненьким шаром. Якщо дріт вкритий чималим шаром окислу, буває й таке, каніфоль може з ним не впоратися. Але вихід є. Можна скористатися активованим флюсом, який зруйнує плівку окислу і забезпечить доступ припою до чистого металу, не забудьте після цього видалити залишки такого флюсу. Можна зачистити дротину від окислу механічним способом. Варіантів такого чищення багато. Скористатися ножем, відшкрябавши окисел з дротини, застосувати дрібнозернистий наждачний папір або ж використати жорстку гумку для стирання чорнила. Вибір за вами. Є ще один спосіб. Лудити таку дротину на вашій дощечці, потираючи її жалом, тим самим видаляючи шар окислу, таким собі, механічним способом. Звісно ж, останній спосіб не підходить для сталевого жала з напиленням.

Дротинки підготовлені, час паяти їх до купки. Скористаємося найпростішим методом приклавши їх одна до одної. Упс! Двома руками ми склали і зафіксували дві дротини, а як же паяльник? Для таких випадків існує пристосування, яке називається "третя рука". Воно дає змогу аматору зафіксувати дроти чи навіть невеличку друковану плату, звільнивши його руки. Воно не обов'язково повинно бути зі збільшувальним склом, хоч інколи така опція не завадить.

Паяючи дроти мідним жалом достатньо зафіксувати одну дротину, іншу підтримуємо рукою, набираємо на жало трохи каніфолі, олова і спаюємо їх до купки.

Сталеві жала з напиленим кінчиком, практично не утримують припою, тобто його кількість на такому жалі мізерна. Паяючи таким жалом слід у другій руці утримувати дріт припою. Тож зафіксуйте два шматочки у затискачах "крокодил", зведіть їх докупки, застосуйте припій з каніфоллю, або попередньо капніть на місце паяння краплину рідкої каніфолі, чи змажте його каніфольною пастою, тоді можна обійтись припоєм без каніфолі.

Якісне місце спаювання повинно бути вкрите блискучим шаром припою, який затік у всі заглибини і чітко утримує дві дротини.

Навчіться робити це швидко. У випадку з двома дротинами від перегріву може розплавитися прилегла ізоляція, а от під час перегріву електронних компонентів, вони просто можуть вийти з ладу. Щоб така операція проходила швидко, і безпечно для деталей які ви паяєте, завчасно підготуйте поверхні для паяння, оберіть паяльник необхідної потужності, жало найзручнішої форми для тієї чи іншої операції, необхідний флюс, припій. Таке знання приходить із часом, із досвідом.

Для роботи з друкованими платами, для їхнього паяння чи розпаювання, існує неймовірно потрібна річ – монтажний затискач. Ви не оціните потребу такого пристосування, поки не спробуєте з ним попрацювати. Вільні руки, доступний огляд. І плати він дозволяє утримувати значно більші, ніж "третя рука".

Все, досить, до наступної зустрічі.

У наступному дописі – продовжу огляд хімічних джерел живлення. Зокрема, розглянемо хімічні елементи живлення придатні для регенерації – акумулятори.

А в практичній частині, спробуємо самостійно виготовити регулятор потужності для паяльника. За допомогою такого пристрою ми зможемо регулювати температуру його жала. 

Автор статті: Володимир Пустовіт